Інформаційно-комунікаційні тех­нології є потужним засобом інте­лектуального розвитку учня. Найефективніший вплив на нього здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, і запам'я­товується вона тим краще і міцні­ше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Звідси й та роль, яка відведена мультимедійним засо­бам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних ком­п'ютерів, якісних навчальних про­грам, розвинутих комп'ютерних сис­тем навчання. Найсучаснішим комп'ютерним засобом навчання є мультимедіа.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання:

• урізноманітнення форм подання інформації;
• урізноманітнення типів навчальних завдань;
• забезпечення негайного зворотного зв'язку;
• широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів;
• широке застосування ігрових прийомів;
• широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності;
• активізація навчальної роботи учнів, посилення мотивації навчання.

Звичайно, якість існуючих мультимедійних про­грам освітнього призначення часто ще не відповідає критеріям, визначеним потребами навчання. Най­характерніший критерій якості навчальних програм, такий, що суттєво відрізняє їх від інших навчальних засобів, — це здатність активізувати навчальну ді­яльність учнів. Серед найважливіших чинників, що зумовлюють таку здатність, є: інтерактивність та мультимедійність. Наскільки логічно, раціонально і методично грамотно вибудувані ці компоненти про­грами, настільки результативно вони впливатимуть на всю навчальну діяльність учнів.

Інтерактивність програми — це запрошення до ді­алогу, що виражається у формі запитань і відповідей або постановці і виконанні тих чи тих завдань. Сис­тема запитань має організовувати, стимулювати і спря­мовувати навчальну діяльність у потрібне русло.

Самі запитання мусять бути короткими, чіткими й посильними для учнів, у невимушеній формі спо­нукати їх до розв'язання певних навчальних завдань на основі даних досвіду, дослідження і раніше на­громаджених знань.

Мультимедійність програми — це розширення по­няття наочності, це — «мультинаочність». Без на­очності немає самої мультимедійної програми.

Дидактичні можливості та методичні варіанти за­стосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використову­ватись у найрізноманітніших ситуаціях (перед ви­вченням та після вивчення навчальної теми, на по­чатку або наприкінці уроку, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами на­вчання тощо).

У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні при­значення: бути опорою (слуховою, зоровою та ін.) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчально­го матеріалу.

У будь-якому разі мультимедійний за­сіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.

Завдяки документальній переконливості викладу, учні

засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно

короткий час. Це звільняє вчителя від потреби давати тривалі пояснення того, що з до­статньою повнотою розкрито за допомогою екран­них та звукових засобів.

Отже, мультимедійні засоби навчання можуть широко використовуватися як носії навчальної ін­формації, що дає змогу активізувати пізнавальну ді­яльність учнів, виробляти вміння та навички сприй­мати та засвоювати навчальну інформацію з різних джерел.

Презентації можуть містити комп'ютерну анімацію про­цесів, діаграми, фотоматеріали, текст та звуковий су­провід. А також є можливість демонструвати ство­рені проекти на великі екрани за наявності проектора в автономному режимі. Це урізноманітнює процес навчання, робить його цікавим та насиченим, до­зволяє значно економити час на пошук учнями не­обхідної інформації, викликає інтерес до навчання. Створені презентації допомагають учителеві уна­очнити викладання

нового матеріалу, узагальнити й систематизувати вже набуті знання та підвищити рі­вень досягнень учнів.

Умовно уроки з використанням комп'ютера мож­на поділити на кілька груп: «уроки-презентації», «до­слідницькі уроки», «віртуальні екскурсії», проектні, тестування й інші. Розгляньмо деякі типи уроків, які широко використовуються в навчальному процесі.

Уроки-презентації

Учитель в програмі Рower Роint створює презента­цію свого уроку. Тема уроку представлена на слайдах, де стисло висловлені ключові моменти питання, яке вивчається, що дає можливість учням протягом лекції вчителя сконцентрувати на них увагу. Лекція вчителя супроводжується відеорядом, який може бути пред­ставлений анімацією, малюнками, відеоматеріалами, фотографіями, необхідними картами і схемами.

Уроки-дослідження

Необмежені можливості комп'ютер відкриває для дослідницької роботи.

Цікаві уроки, на яких діти самостійно ведуть по­шук, добирають матеріал за завданням учителя. На цих уроках використовуються ресурси Інтернету, медіатеки.

Віртуальні екскурсії

Відвідати багато музеїв світу можна, не виходя­чи з комп'ютерного класу. Щоб організувати урок з відвідинами віртуального музею, потрібно скласти маршрут або сформулювати запит пошуку інформації для учнів. Важливою є організація роботи з одержа­ною інформацією. Необхідно, щоб результатом вір­туальної екскурсії стала творча робота: доповідь, по­відомлення, презентація, заповнена таблиця, від­повіді на запитання й ін.

Проектна діяльність

Сучасний учень повинен не тільки використову­вати існуючі інформаційні ресурси, а й навчитися створювати власні. Учні мають навчитися самостійно представляти, структурувати і висловлювати свої знання. Проект комп'ютерного уроку, який учні повинні підготувати самі, дозволяє закріпити й по­глибити знання, підвищити рівень оволодіння умін­нями й навичками, головною з яких буде здатність організувати докладну інформацію (дослідницький метод роботи), а також здатність критично її осмис­лити (аналітичний метод роботи), відпрацювати мов­ні навички.

Тестування

Слід розподілити тестові завдання за дисциплі­нами і темами дисциплін: при створенні нової групи питань здійснюється ієрархічне угруповання питань з предмета, розділу, теми.

Завдання можуть бути різних типів: а) з декількома варіантами відповідей; б) питання, відповіді на які повинні вводитися тестованим з клавіатури; в) для відповіді на які потрібно встановити відповідність між елементами двох або трьох списків; г) питання, де потрібно вказати правильну послідовність елементів у пропонованому списку.

Отже, головна мета вчителя на уроці — створити сприятливі умови для активного розвитку пізнаваль­ної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.