Тема. Екологічне право України

Мета: розкрити зміст поняття «екологічне право»; надати уяв­лення про екологічні права та обов'язки громадян України; ознайо­мити учнів з нормативно-правовими актами стосовно екологічного права; виховувати почуття відповідальності за навколишнє сере­довище, природу.

Тип уроку: вивчення нових знань.

Обладнання: Конституція України, Закони України «Про навколишнє природне середовище», «Про природничо-заповідний фонд», Земельний кодекс України Кодекс про надра України, Лісо­вий та Водний кодекси України, малюнки дітей за темою «Екологія та людина».

Епіграф: Пам'ятайте: рослини і тварини не мають своїх де­путатів, вони нікому не напишуть, не поскаржаться, їх нікому за­хистити, крім нас, людей, адже вони і ми живемо разом на цій планеті.

                                                                                                                                      Джеральд Даррел

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності

Вправа «Асоціативний кущ»

Учитель. А зараз ми побудуємо асоціативний кущ. Закінчіть речення одним словом: «Уміти мислити необхідно для того, щоб…» (Працювати, жити, спілкуватись, вирішувати, допомагати, захищати, знати, знаходити, зберігати, турбуватися, охороняти)

А для того, щоб цей кущик розростався, зеленів на радість людям ми повинні вивчити сьогодні тему «Екологічне право».

Учитель. Отже, й темою нашого уроку буде «Екологічне право України».

                  (Записати у зошит число й тему уроку).

                  Про що б ви хотіли б дізнатися на сьогоднішньому уроці? (Більше дізнатися про екологічні права громадянина; про екологічні обов’язки громадян України; ознайомитися з законами у галузі екологічного права; визначити, хто є суб’єктом та об’єктом екологічного права) (Слайд)

Учитель. Епіграфом нашого уроку будуть слова Джеральда Даррела: «Пам'ятайте: рослини і тварини не мають своїх де­путатів, вони нікому не напишуть, не поскаржаться, їх нікому за­хистити, крім нас, людей, адже вони і ми живемо разом на цій планеті.

Як ви думаєте, чому необхідно охороняти природу? (Тому що людина також частина живої природи, і якщо ми несемо шкоду навколишньому середовищу, то ми шкодимо і собі. І для того щоб ми були щасливими, ми повинні турбуватися про нашу Землю).   

ІI. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Майже два десятиліття Україна є неза­лежною і суверенною державою. У зв'язку із про­голошенням незалежності України було прийнято багато законів, які регулюють питання державного життя. Людина є основною цінністю держави. За­конодавство створюється на захист її прав і свобод. Але людина є невід'ємною частиною природи. То­му постала необхідність у створенні екологічного права в Україні — галузі права, яка регулює сус­пільні відносини, що виникають під час природокористування. Саме зараз ми розглянемо складові екологічного права.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1. Джерела екологічного права

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року;

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року;

Закон України «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 року;

Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 року.

Основним джерелом є Конституція України.

2. Робота з документом

- Прочитайте ст. 13, 16, 66 Конституції та про­аналізуйте їх.

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) еконо­мічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місце­вого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право ко­ристуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і

суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рів­новаги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастро­фи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Запитання.

1. Що проголосила ст. 13 Конституції України?
2. Що є обов’язком держави згідно ст. 16 Конституції?
3. Що проголошує ст. 66?

Висновок. Держава повинна забезпечити екологічну безпеку та підтримувати екологічну рівновагу, тому кожен зобов'язаний не завдавати шкоди природі.

3. Практична робота. Робота в групах

(Слайд)

Учитель. А зараз ви попрацюєте в малих групах з документами (витягами з Конституції України та Закону України «Про охорону навколишнього середовища».

  Перша група, використовуючи ці документи, сформулюйте екологічні права громадян. Друга група, також використовуючи документи, сформулюйте екологічні обов’язки громадян.

(Клас об’єднується в 2 групи)

Прийом «Книжкова шафа»

(Кожна група отримує схематичне зображення книжкової шафи)

Завдання:

Угорі, над шафою впишіть галузь, яку ви представляєте.

На полички шафи впишіть перша група - екологічні права громадян, а друга - екологічні обов’язки громадян

 (Представники кожної групи вивішують свою шафу на дошку і презентують результати роботи)

1-ша група. Екологічні права громадян

Конституція України.

Стаття 50. Кожен має право на без­печне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Стаття 9. Кожний громадянин має право:

1)  на безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

2)  участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструк­ції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього при­родного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь у прийнятті рішень із цих питань;

3)  участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього при­родного середовища, раціонального і комплексного використання природ­них ресурсів;

4)  здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

5)  об'єднання в громадські природоохоронні формування;

6)  вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного серед­овища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, по­ширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, установ­лених законом тощо.

2-га група. Екологічні обов'язки громадян.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Стаття 12. Кожний громадянин зобов’язаний:

1)  берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природ­ного середовища;

2)  здійснювати діяльність із дотриманням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

3)  не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

4)  вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

5)  компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впли­вом на навколишнє природне середовище.

Результати роботи заносяться в шафу.

Учитель. Ми з вами говорили, що кожна людина може користуватися природними ресурсами. Як ви гадаєте, що таке природокористування? (Природокористування – це процес використання людиною природних ресурсів для задоволення її потреб та інтересів).

А які види природокористування ви можете назвати? (Землекористування (задоволення потреб сіль­ськогосподарського виробництва, розміщення населених пунктів, розвиток галузей народного господарства); водокористування (задоволення питних та по­бутових потреб населення, промислового водопостачання, рибальства); лісокористування (задоволення потреб у дере­вині, для захисту земель); користування надрами (видобуток корисних копалин, будівництво підземних споруд). Слайд

Учитель. Використання природних ресурсів може здійснюватися у за­гальному і спеціальному порядку.

Громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (матеріальних, оздоровчих, рекреаційних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання спеці­альних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законом.

У порядку спеціального використання природних ресурсів фізичним і юридичним особам природні ресурси надаються у власність і користування для здійснення виробничої та іншої діяльності на підставі спеціальних дозволів за плату.

4. Червона книга України.

Учитель. Червона книга України — це основний держав­ний документ, в якому містяться узагальнені відо­мості про сучасний стан видів тварин та рослин України, які перебувають під загрозою знищення, і заходи їх зберігання та науково обґрунтованого відтворення.

Повідомлення учня.

Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана в 1980 р. під назвою «Червона Книга Української РСР». Після набуття Україною незалежності у видавництві «Українська енциклопедія» вийшло друком друге видання Червоної книги України: у 1994 р.— том «Тваринний світ» (наклад — 2400 примірників), у 1996 р.— том «Рослинний світ» (наклад — 5000 примірни­ків). З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами.

Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (І), враз­ливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI).

Залежно від стану і ступеня загрози для популяції видів, зане­сених до Червоної книги, їх поділяють на такі категорії, як:

зниклі - види, про які після пошуків немає інформації про їхнє існування у дикій природі;

зникаючі - види, що перебувають під загрозою зникнення;

вразливі - види, які можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що нега­тивно впливають на їхній стан;

рідкісні - види, популяції яких невеликі;

невизначені - види, про які немає інформації, до якої із зазначених категорій вони належать;

недостатньо відомі - види, про які немає повної достовірної інформації;

відновлені - види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не ви­кликають стурбованості, однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю.

У Червоній книзі про кожний з видів зазначаються, зокрема, відомості про їхні категорію, основні місця знаходження, чи­сельність у природі, у тому числі за межами України, відомості про розмноження або розведення у неволі, заходи, що вжиті та які не­обхідно здійснити для їхньої охорони, джерела інформації, карто­схеми поширення та фотографії (малюнки) цих видів тощо.

Ведення Червоної книги покладено на Мінекоресурсів, а йо­го наукове забезпечення - на спеціальну Національну комісію. Пропозиції про занесення до Червоної книги видів можуть подавати науково-дослідні установи, державні і громадські ор­ганізації, окремі фахівці, науковці.

Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання Чер­воної книги не рідше одного разу на десять років.

Учитель. Що робить людство для збереження видового різноманіття? (Створює заповідні території).

- Так, дійсно, заповідники існують різних категорій, та найвищий статус мають біосферні.    В Україні зареєстровано чотири біосферні заповідники. Скажіть, будь ласка, які з них розташовані в Херсонській області? (Асканія Нова та Чорноморський).

- А чи є в нас на Херсонщині пустелі?

Коли говорять про пустелю, то завжди на думку спадає північна Африка. Проте наші Олешківські піски – це теж справжня пустеля. Подивіться фрагмент відеофільму.

(Відеофільм)

Учитель. Вищі органи державної влади й управління приймають закони, постанови. Інші правові акти, спрямовані на забезпечення раціонального використання природних ресурсів.

Учитель. А тепер давайте полинемо в криницю народної мудрості, чистої, прозорої, не засміченої навколишнім середовищем. 

Гра «Екологічне лото»

Учитель. До вашої уваги представлені частини прислів’їв про воду. Ваше завдання: скласти повний текст прислів’я.   

• Він, як вода, скрізь просочиться.
• В решеті води не наносиш.
• Води - хоч топитись, та нема де напитись.
• Де вода, там і верба.
• Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.
• Не спитавшись броду, не сунься в воду.
• Пролиту воду назад не збереш.
• Як води боятися, то не купатися.
• Вода крапля по краплі і камінь довбає.

Розв'язання ситуацій

- Назвіть із запропонованих ситуацію, яка регулюється екологічним зако­нодавством України.

1. Працівник Міністерства охоро­ни навколишнього середовища України запізнився на роботу.

2. Водій автобуса відмовився зро­бити зупинку біля зоопарку за вимогою пасажира.

3. Група приватних підприємців організувала полювання на те­риторії біосферного заповідни­ку «Асканія-Нова».

4. Громадянину України відмови­ли у голосуванні за місцем його роботи.

Відповідь. Тому що, не можна полювати на території заповідника, це злочин,

Запитання. Як ви гадаєте, чи можна покращити екологічний стан нашого селища?

Людству загрожує загибель у найближчі часи, якщо воно терміново не змінить свого ставлення до природи, не переосмислить життєві цінності.

Ця проблема цілком стосується і нашого селища. Дуже прикро дивитися, як вирубають дерева перед будівлями, забруднюють колись квітучі зони відпочинку в парках, засмічують береги прекрасної річки Дніпро. На мою думку, необхідно розробити цілу програму щодо поліпшення стану екології в селищі, займатися пропагандою зелених насаджень.

Нещодавно у книзі «Твоя планета Земля» я прочитала про конкурси на краще подвір'я в Голландії. Уявляєте, там кожного місяця визначають переможців у такій номінації! Господарям присвоюють звання почесних мешканців міста і нагороджують премією для подальшого поліпшення паркових зон. Отак, зібравшись гуртом, прибирати вулиці селища, садити дерева та кущі, а потім усе це дбайлива зберігати!

Мені дуже хочеться, щоб наше селище було схоже на величезний сад, а в ньому жили щасливі люди.

IV. Підсумок уроку.

Рефлексія.

- Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

Заключне слово вчителя.

Отже, ми ознайомилися із законами України, що стосуються екологічного права, визна­чили права та обов'язки людини щодо екологічного права, щоб своєчасно захищати природу.

Слід пам'ятати: кожна людина повинна берегти довкілля та уважно ставитися до нього.

Виставлення оцінок.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника §19

Підготувати проект з проблем екології Лепетищини, що з’явилися за останні роки, як їх вирішує  влада.